БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до бюрокра́т і бюрократи́зм. Бюрократичний лад; // Власт. бюрократові, бюрократам. Ідея абсолютизму, бюрократичне чинопочитання, затхлість — от чим характеризується тодішня, навіть краща частина галицької інтелігенції (Коцюб., III, 1956, 29); Молодість, кохання, жага життя взяли своє. їх не заглушити ні житейським невдачам, ні бюрократичній косності (Дмит., Розлука, 1957, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 270.