БУ́ШЛЯ, і, ж., діал. Чапля. Ласуха Бушля до Рибок.., Крива і одноока. Не здужала бродить глибоко За Рибами вставок (Пор., Тв., 1957, 141); У воді [степового озера] стирчили. попелясті бушлі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 268.

Бушля, лі, ж.

1) Самка аиста. Желех.

2) Цапля. Вх. Пч. II. 8.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 118.