БУ́ШЕЛЬ¹, я, ч. Міра об’єму сипких тіл і рідини в Англії і тільки сипких тіл у США.

БУ́ШЕЛЬ ², шля, ч., діал. Бусол. Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель (Мирний, III, 1954, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 268.