БУЦЕГА́РНЯ, і, ж, розм., заст. Приміщення для тимчасового ув’язнення; холодна, темна. — Увели мене в буцегарню; дивлюсь.. — в дурня грають (Стор., І, 1957, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 268.

Буцегарня, ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 118.