БУХА́РЦІ, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.). Мешканці міста Бухари; // іст. Населення Бухарського ханства.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 267.