БУ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до бут1. В глибокі траншеї вкладали бутовий камінь для фундаменту (Кучер, Трудна любов, 1960, 406); // Зробл. з буту. Бутова кладка; // Признач. для добування буту. Бутовий штрек.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 266.