БУ́ТНІСТЬ ¹, ності, ж., рідко. Перебування. [Галина:] В ін знав добре мого покійного батька і приятелював з ним ще в бутність свою на роботі в колишній поміщицькій винокурні в нашому селі (Крот., Сини.., 1948, 302).

БУ́ТНІСТЬ², ності, ж., діал. Властивість за знач. бу́тний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 266.

Бутність, ности, ж. = Бута. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 117.