БУСО́ЛЬ, і, ж. Геодезичний прилад для вимірювання азимутів. Каюмов глянув у бусоль — степ курить (Кучер, Чорноморці, 1956, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 264.