БУРХОТА́ТИ, о́че і БУРХОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до бурха́ти. Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (Граб., І, 1959, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 262.