БУРСАЧНЯ́, і́, ж., збірн., зневажл. Бурсаки. Бурсачня розсипалась уже по заснулих у лицях села і дала собі волю (Вас., I, 1959, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 261.