БУРЖУАЗІ́Я, ї, ж. В капіталістичному суспільстві — клас експлуататорів, що володіє засобами виробництва і живе на прибутки від експлуатації найманої праці. Основною умовою існування і панування класу буржуазії є нагромадження багатства в руках приватних осіб, утворення і збільшення капіталу (Комун. маніф., 1947, 26); Не розгинаючись, гехкає молодий Цимбал. Здається, вся його лють на світову буржуазію.. повернулась тепер у роботу (Гончар, II, 1959, 341); Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чисті! А в буржуазії — ніч… (Тич., II, 1957, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 258.