БУРБО́Н, а, ч., розм., заст. Брутальний, зарозумілий, неосвічений правитель; // Взагалі брутальна, некультурна людина. — Але вас примушу бути вчителем, а не бурбоном (Збан., Малин. дзвін, 1958, 147).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 257.