БУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що бунтува́ти 1. Параскіца — тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі (Коцюб., І, 1955, 267); * Образно. Серце [Тасі] бунтувалося й кричало без слів, без звуків (Дмит., Розлука, 1957, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 257.