БУ́МКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́мкати і звуки, утворювані цією дією. Оркестр ..негайно вирушив вітати й собі революційне робітниче подружжя і служити йому рохканням валторн та бумканням барабанів (Смолич, Мир.., 1958, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 255.