БУКСИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Тягти за собою або штовхати (судно, машину і т. ін.). При тумані і негоді забороняється буксирувати транспорт (Автомоб., 1957, 287); А от як бочку буксирувати, я вже не знаю (Трубл., II, 1955, 367).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 253.