БУКСИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до букси́р. Катя побачила десь унизу.. буксирний пароплав, що тягнув за собою довгу валку барж (Забіла, Катруся.., 1955, 117); Боцман Смола стояв на юті з буксирним кінцем і пильно стежив за командирським містком (Ткач, Моряки, 1948, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 253.