БУКЛЕ́Т, а, ч. Рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, який складається паралельними згинами й не потребує розрізування під час читання. Для популяризації досвіду роботи кращих народних хорових колективів методичні центри [УРСР] випускають спеціальні праці, плакати, кольорові буклети (Нар. тв. та етн., 5, 1976, 64); Випущено два буклети "Т. Г. Шевченко", у які увійшли твори графіки і живопису (Мист., 2, 1964, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 671.