Бузьочок, чка, м.

1) Ум. отъ бузьок.

2) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 108.