БУЗУВІ́РКА, и, ж. Жін. до бузуві́р. — У! якби я піймала отту бузувірку, я б їй голову відтяла, щоб не кидала матері (Кв.-Осн., II, 1956, 449).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 251.

Бузувірка, ки, ж. = Безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 107.