БУЗ, у, ч., діал. Бузок. Навколо цвів мигдаль і буз… (Олесь, Вибр., 1958, 332); * У порівн. Пошила Мотря сорочку, випрала й наділа. Товсте полотно синіло, неначе буз (Н.-Лев., II, 1956, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 250.

Буз, зу, м. Раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів як буз. Ном. № 13153. Ум. Бузок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 107.