БУ́ДУ́ЩИНА, и, ж., заст. Будучність, майбутнє. її думки вже полетіли вперед, в будущину (Н.-Лев., IV, 1956, 109); [Калинович:] Будущина в руках нового покоління (К.-Карий, II, 1960, 334); За ваше щастя, синочки, за вашу будущину… (Гончар, Таврія, 1952, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 249.

Будущина, ни, ж. = Будучина. К. Кр. 17. К. ХІІ. 9. Думає…, лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 106.