БУ́ДУ́ЩИЙ, а, е, заст. Майбутній. Чуть надію в тих.. співах пізнього соловейка, надію будущої весни (Н.-Лев., III, 1956, 310); Читали ми "Что делать?", і розмови Йшли про часи будущі, невідомі (Фр., X, 1954, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 249.

Будущий, а, е. Будущій. Скарай мене, Боже в сей вік і в будущий. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 106.