БУ́ДНІЙ, я, є.

1. Не святковий, робочий. У будній день багацький син Личенько вмиває, — Бурлак бідний напас воли Та з плугом рушає (Укр.. думи.., 1955, 286).

2. Повсякденний, звичайний. Але все ж серед буднього чвару Там були й поривання святі (Стар., Поет. тв., 1958, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 248.