БУГОРЕ́ЦЬ, рця́, ч., рідко. Зменш. до буго́р. Заче пився ногою за якийсь бугорець і плазом упав на холодну росяну землю (Дмит., Наречена, 1959, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 246.