БУБНЯ́ВІТИ, іє, недок. Збільшуватися, набрякати, наповнюючись вологою, соком. На деревах бубнявіли бруньки (Ле, Наливайко, 1957, 295).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 244.