БУБЛЕ́ЙНИК, а, ч. Те саме, що бу́бличник. Чого там немає?.. Цокотухи, бублейники, Перекупки з міста (Гл., Вибр., 1957, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 244.