Буба, би, ж. Дѣтск.

1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). О. 1861. VIII. 8.

2) Ягода. О. 1862. IX. 118.

3) = Бублик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44.

4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Вх. Зн. 4. Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. Бубу зробити. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 12. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 103.