БРУСЛИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до брусли́на; // Зробл. з бруслини. Міцними бруслиновими гвіздками підбивав [швець] якомусь здоровому дядькові відірвану підметку (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 242.