БРОНЕПО́ЇЗД, а, ч. Броньований поїзд, призначений для ведення бойових дій у смузі залізниці. Сьогодні ввечері бронепоїзд мав уже вийти на фронт (Донч., III, 1956, 428).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 239.