Про УКРЛІТ.ORG

бронебійка

БРОНЕБІ́ЙКА, и, ж., розм. Гармата або інший вид вогнепальної зброї, снаряди, міни або кулі якої пробивають броню. Внизу під горою загули мотори, вдарили наші бронебійки (Гончар, Новели, 1954, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 238.

вгору