Про УКРЛІТ.ORG

бридитися

БРИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ким, чим. Відчувати огиду до кого-, чого-небудь. Бридиться, як кіт салом (Номис, 1864, № 5010); І як доказати, що він, панич, не похваляє батькового вчинку, бридиться ним? (Фр., III, 1950, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 234.

Бридитися, джуся, дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Ном. № 5010. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Драг. 169. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу. Фр. Пр. 125.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 97.

вгору