БРИГ, а, ч., заст. Вітрильне судно з двома щоглами. Ранком бриг підняв вітрила (Рибак, На світанку, 1940, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 234.