БРЕТНА́ЛЬ, я, ч., заст.

1. Даховий цвях.

2. техн. Костиль. Меліорували низини, сипали насипи, клали рейки, гупали об бретналі молотами (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 233.

Бретналь, ля, м.

1) Кровельный гвоздь. Подольск. г.

2) Костыль желѣзный, гвоздь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 96.