БРА́ТСТВО, а, с.

1. Група, товариство людей, об’єднаних спільною діяльністю і метою, які додержуються певних установлених ними правил. Перше і найславніше з тих братств було братство львівське ставропігійське (Фр., XVI, 1955, 417); Для захисту своїх соціально-економічних і національно-релігійних інтересів львівське міщанство уже в XV ст. створило свою окрему організацію — церковне братство (Іст. УРСР, І, 1953, 128); Поет [Т. Шевченко] зустрічається на літературних вечорах з членами Кирило-Мефодіївського братства (Корн., Разом із життям, 1950, 9).

2. тільки одн. Братське почуття, ставлення; дружба. А на давнім пожарищі Іскра братства тліла (Шевч., І, 1951, 262); // Братня близькість, єдність. Росія й Україна! Братство крові, І мови братство (Ю. Янов., V, 1959, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 231.

Братство, ва, с.

1) Братство. Добре братство краще за багатство. Посл.

2) Духовное общество, церковное братство. О. 1862. IX. 47. Тут ще пішов і братчиків Кирик загодити, щоб братчики ізвеліли на братство дзвонити. ЗОЮР. II. 90.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 95.

бра́тство —

1) група, товариство людей, об’єднаних спільною ді­яльністю й метою, які додержую­ться певних, установлених ними, правил (первісно — духовне, цер­ковне товариство як організація); традиція ведеться з язичницьких часів, коли великі рокові свята й похорони збирали довкола святих місць споріднені («братні») роди на богослужби й ігрища. Львівське Ставропігійське братство (перше релігійне товариство в УкраїніXV ст.; звідси — бра́тські шко́ли — навчальні заклади в Україні XV— XVIII ст. при братствах); Кирило-Мефодіївське братство;

2) у пере­носному значенні — братське почут­тя, ставлення; дружба. Добре братство краще за багатство (прислів’я).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 55.