БРАМІ́Н, а, ч. В Індії — особа, що належить до вищої касти (первісне — до касти жерців). Вчені браміни поприносили старі пергаментні документи (Н.-Лев., IV, 1956, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 226.