БОЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. боязли́вий. Стеха полохливо глянула в лице синові. Матірня боязливість майнула їй в очах (Коп., Вибр., 1953, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 224.