БОЧКО́М, присл. Те саме, що бо́ком. Ми з дорослими й малими в двері втиснулись бочком (Тич., II, 1957, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 224.