БОЧКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бо́чка¹. Бочкова тара; // Який зберігається в бочці. Бочкова олія (Сл. Гр.); Андрій наспіх випив кухоль пінявого бочкового пива (Дмит., Наречена, 1959, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 224.

Бочковий, а, е. Бочечный. Бочкова олія. Полт. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 90.