БОЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок., діал. Відвертатися; сторонитися; цуратися. Ганна явно уникала його, бачилась і не бажала зустрічатися (Коз., Сальвія, 1956, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 223.

Бочитися, чуся, чишся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 90.