БО́ТИКИ, ів, мн. (одн. бо́тик, а, ч.). Зменш. до бо́ти 1. Ноги взуті у невеликі ботики з високими та гострими закаблуками (Мирний, III, 1954, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 223.