БОТ¹, а, ч. Невелике веслове, парусне (звичайно з однією щоглою) або моторне судно. Бот рушив помалу..; море, як і раніше, спокійне (Дмит., Наречена, 1959, 19).

БОТ² див. бо́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 223.

Бот, та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап’янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. І. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. ІІІ. 286. Ум. Ботик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 90.