БОСЯКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити, як босяк. — Він [дід] чув, що ти був без притулку й босякував у місті (Сміл., Зустрічі, 1936, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 223.