Про УКРЛІТ.ORG

босий

БО́СИЙ, а, е. Невзутий, без взуття. Раз увечері зимою, У одній свитині. Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1953, 81); Марін лежав простертий на землі, На грудях руки зложені, і босі ноги (Фр., XIII, 1954, 301); // у знач. ім. бо́сий, сого, ч. Про бідну людину, бідняка. До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі! (Тич., І, 1946, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 222.

Босий, а, е.

1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183.

2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Камен. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах. К. ЦН. 242.

3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быкѣ: съ бѣлыми копытами. КС. 1898. VII. 42.

4) Чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. Босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 89.

вгору