БОСЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до бо́сий. Видко навіть сліди на прив’ялій траві, сліди босеньких дитячих ніжок (Воронько, Казка.., 1957, 29); * Образно. А чи мало я знаю, хоч би і в нашому місті, таких, що ходили в тих капелюшках, а тепер і босенькі ходять! (Н.-Лев., І, 1956, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 222.