БОРТІНЖЕНЕ́Р, а, ч. Особа, що входить до складу льотного екіпажу й відповідає за стан і роботу всіх механізмів на літаку, космічному кораблі. Бортінженер виконував зйомку найбільш цікавих утворень сонячної атмосфери (Веч. Київ, 28.I 1975, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 670.