БОРО́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що борозе́нний. Борозний кінь, злякавшись трактора, раптом метнувся вбік і став дибки (Коз., Вісімсот.., 1953, 112); // у знач. ім. боро́зний, ного, ч. Борозенний кінь або віл. Терентій.. непомітним рухом, по-конокрадськи вбиває в ніздрю борозного пучку тертого тютюну (Стельмах, Хліб.., 1959, 512).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 219.

Борозний, а, е. = борозенний КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п’ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.