БО́РКАТИ, аю, аєш, недок., перех.

1. Підрізувати або зв’язувати крила у птахів. Боркати голубів.

2. перен. Угамовувати кого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 218.

Боркати, каю, єш, гл.

1) Подрѣзывать крылья (птицамъ).

2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 87.