БО́РЗО, діал. Присл. до бо́рзий. Руш, хлопці, до школи, Борзо, не поволі! (Федьк., Буковина, 1950, 51); Станула [Романиха] коло дверей та й почала борзо крізь плач говорити (Стеф., І, 1949, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 218.

Борзо нар. Скоро, быстро. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. Не так то борзо діялося, як кажеся. Гн. II. 29. Борзо йди, — біду найдеш, помалу йди, — біда тебе найде. Фр. Пр. 107. Ум. Борзенько. Гн. II. 91. Ой підемо до вінчаня борзенько. Гол. IV. 300.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 86.