БОРЗЕ́НЬКО, присл., діал. Зменш. до бо́рзо. Борзенько я обкрутив перевеслами путо і прив’язав його до ноги (Фр., II, 1950, 24); — Ластівочко моя, перепеличко моя, їдь здоровенька, вертай борзенько! (Черемш., Вибр., 1952, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 218.