БО́НОВИЙ, а, е, мор. Прикм. до бо́ни. Марія задумано дивилася на бонову загороду бухти (Кучер, Чорноморці, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 217.